Про ідею створення школи, втілення задуманого та особисте. Інтерв’ю із співзасновницею Школи 3Д

Як з’явилась ідея відкрити школу?

Все почалося, коли моєму сину виповнилося 3 роки. Ми з чоловіком прийняли для себе рішення, що він ніколи не піде до державної школи. Саме тоді, 4 роки тому, почалися мої пошуки у альтернативній освіті. Було багато намагань об’єднати однодумців, для того щоб створити школу. Я розуміла, що одна людина самотужки цього не зробить. Були декілька спроб співпраці, та все зупинялось на якомусь етапі. Завжди бракувало якогось елементу, щоб вийшов цільний проект.

З якими труднощами Ви зіткнулись?

Основними перешкодами були пошук приміщення та інвестицій. Також, мені потрібно було досконало розуміти як саме повинна виглядати ідеальна школа. Було дуже багато зустрічей, конференцій, освітніх форумів, різних подій, пов’язаних з альтернативною освітою. Був також такий досвід як Освітній Експеримент, коли я з маленькими дітьми двічі їздила на Схід України. За цей час я познайомилась з лідерами альтернативних течій України. В основному, вони базуються в Києві – зараз там більше 50 приватних шкіл. Я зрозуміла, що не одна така, в мене є багато однодумців. І запит від суспільства є дуже великим.

Як сформувалось бачення, якою має бути школа?

Подорожуючи Україною, я відвідала багато приватних шкіл. Були і школи-гіганти, як Новопечерська школа, і малі приватні школи. Та найбільше мені запам’яталась школа “Афіни”. Вона створювалась так само для власних дітей і має більше ніж двадцятирічну історію.

Мені дуже імпонувала атмосфера, яка там панувала, наскільки діти відкриті до світу, до спілкування з нами, з вчителями, з директором.

Ми потрапили на здачу проектів і побачили як відбувається власне ця проектна робота і представлення її результатів в школі. Поспілкувавшись з батьками, мене вразили їхні відгуки. Розповідали, як вдома діти тормошать всіх родичів, виконуючи певний проект. Хоча і без цього помітно було, що дітям насправді цікаво і вони стараються.

Я звертала увагу на те, як школи організовані зсередини. Те що я побачила в інших школах, те що припало до душі в кожній з них я хочу втілити в нас. Напевно, тоді і склалось бачення, якою я уявляю ідеальну школу для дітей.

Також хотілося б відмітити ще одну школу з 24 літньою історією.  Це Запорізька школа Ейдос, засновником та директором якої є Олена Гредінарова,  яка розвиває в Україні такий підхід до педагогіки та викладання як ТРИЗпедагогіка. Школа уже випустила не один потік випускників і ми бачимо,  який результат дає дітям розвинуте вміння мислити та вирішувати креативні задачі, підходити до будь-якого питання різносторонньо та комплексно. Власне вона також проводила навчання для наших вчителів.

В певний момент я знайшла однодумців та людей, які готові були інвестувати кошти. Наш тандем з Олесею та Ростиславом зробив можливим втілити те, про що я так довго мріяла. Олеся також є мамою, яка хоче створити для своїх дітей найкращу школу. Ростислав як досвідчена людина з бізнесу має бажання розвивати якісну освіту в Україні.  Ми стали справжньою командою.

Також у найпотрібніший момент знайшлось ідеальне приміщення – з великим зеленим двором та закритою територією. Багато педагогів прийшли до нас самі – це люди, які давно хотіли десь реалізувати себе. З багатьма з них я познайомилась протягом років пошуків. Насправді, це те, чим я жила ці всі 4 роки.

Чому саме STEAM?

Мені імпонує, що саме методологія STEAM є комплексною і дає змогу поєднати наукові речі, тобто технології, які розвиваються і вічне – мистецтво. Це ж чудово, коли за допомогою творчого підходу можна підійти до реалізації якихось точних завдань в науці і навпаки – коли для творчості можна використати новітні технології. Так з’являються нові прекрасні речі – як робототехніка, або

унікальні підходи у вже відомих науках, інженерії, дизайні.

 

Який урок з Вашого шкільного життя запам’ятався найбільше?

Я до тепер пам’ятаю урок з геометрії, де нам дали додому просте завдання – зробити куб. Ми всі принесли свої куби – звісно, вони вийшли різні – різного розміру, з різного паперу, різної текстури.Це було так цікаво порівнювати їх, вимірювати площу.

Свій куб я пам’ятаю до тепер, хоча це було вже багато років тому. Я не пам’ятаю інших тем з геометрії, точніше геометрію як науку я пам’ятаю, але уроків і як вони відбувались – ні. Чомусь зі мною до тепер залишився лише цей урок з кубом.

Так от в нашій школі кожного уроку має бути щось цікаве. Щось, що діти зможуть, наприклад, зробити руками чи побачити на власні очі,  прослідкувати за процесом чи поекспериментувати з ним. Тому що ми говоримо не про “зазубрив – здав – забув” , а “дізнався – дослідив – пережив – запам’ятав на ціле життя” .

Якими Ви уявляєте випускників школи?

Школу діти закінчуватимуть у 12 класі, отримуючи повноцінний атестат.

Це люди, які готові до сучасних викликів життя. Ми не сприймаємо навчання, як вивчення певного об’єму інформації. Навчання дасть їм перелік навичок, які вони зможуть застосувати в своєму житті.

Вони розумітимуть як працюють фінансові процеси, як працює підприємництво, як працюють інші сфери життя і зможуть застосувати себе в ту сторону, яка їм ближче на даний момент.

Вони матимуть конкретні інструменти для того, щоб започаткувати власний стартап чи невеликий проект,  реалізувати власну ідею вже після школи, бо вони розумітимуть як ці речі працюють.

Вони знатимуть чим хочуть займатись, бо багато чого спробують під час навчання.

Як з’явилась назва “Школа Дружня До Дитини”?

Дружня до дитини – це певне протиставлення нажаль поширеним речам в існуючих школах. Звичайно, там теж є гарні вчителі і класні колективи, але часто зустрічаються такі речі як булінг – між дітьми, в ставленні вчителів до дітей і дітей до вчителів.

Ми тут про те, що всім має бути комфортно –  діти мають відчувати себе повноцінними учасниками процесу, а педагог має відчувати себе таким, якого цінують.

У нас працюватимуть штатні психологи і ми слідкуватимемо як за атмосферою в класах, так і у педагогічному колективі. Говоритимемо з дітьми і з педагогами про мотивацію, про вигорання, про емоції, про прийняття інших.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *