Майстерка — це той “цемент”, який може “скріпити” усі шкільні предмети

У цьому переконана Наталя Возненко, викладачка мистецтва та майстерки у Школа дружня до Дитини. Своїми напрацюваннями і досвідом ділилася нещодавно на конференції Е-освіта з педагогами. Ідеями, як зацікавити дітей, ділиться і з нашими читачами.

Майстерка як “цемент”

Хотілося донести до вчителів: пора щось змінювати і зволікати не можна ані хвилини, бо діти ростуть і кожна хвилина важлива для їхнього майбутнього. Вчителі мусять йти в ногу з часом і його переганяти. Сам предмет майстерка у багатьох школах часто ігнорують, не надають ваги. Хоча саме майстерка у новій українській школі зіграти надзвичайно важливу роль, роль того цемету, який може скріпити всі предмети. Бо як інакше дітей зацікавити? Так, вони здебільшого зайняті своїми гаджетами. Але коли пропонуєш їм зробити щось власними руками — залюбки це роблять. Головне, щоб це було цікаво. Можна, наприклад, поєднати кілька предметів в одному завданні. Це може бути і математика, і історія. Це може бути сама майстерка. Коли дитина бачить результат своєї роботи, вона сама вражена, що може це робити. У Школа дружня до Дитини це працює і ми готові ділитися своїм досвідом. Для цього потрібна хороша команда вчителів, які б тісно співпрацювали. А також дуже прозорий план роботи. У нас це є і ми домовляємося, як найкращим чином поєднати різні предмети. Всі уроки можливо інтегрувати з майстеркою. Адже, наприклад, коли ми робимо мозаїку, нам не обійтися без математики, адже необхідно розрахувати кількість клітинок. Тема мозаїки у нас була у вересні. Ми не тільки робили мозаїку власноруч, а й вивчали її різновиди. Взяли історичну довідку. Розглядали мозаїку, яка була на фасаді магазину “Океан” і яку доведеться відновлювати, бо забудовник її знищив. І діти обговорювали це, їм цікаві актуальні проблеми, які стосуються міста, країни.

Діти — в центрі подій
Коли сталася жахлива пожежа в Соборі Паризької Богоматері , ми почали створювати макет свого собору. Всі були вражені тією трагедією, а ми були зайняті роботою. І вони розуміли, для чого це робиться. Ми говорили, чому будинки починаються з креслення, чому дорослі роблять маленькі макети будинків. І що саме за кресленнями та макетами можна відновити втрачене, бо це неймовірна цінність. І ми будуємо цей собор. Я вважаю діти мають бути в курсі усіх подій. І долучатися до серйозних речей.

Побачив. Вивчив. Відтворив

Минулорічний наш проект — суперпланети та суперінопланетяни. Діти зробили їх для програми Makey Makey ( з її допомогою будь які предмети, які проводять струм і навіть людина можуть перетворитися на “клавіші” і видавати звуки). Ми її використовуємо на усіх уроках. І діти дуже тішилися, коли ми використовували їх для презентації школи. Показуємо їм фото і кажемо: гості озвучують ваших інопланетян, яких ви придумали. В нас була Золота планета , планета Вода і також планета вся в стразах – планета Гламурія.

 

Це було минулого року. А цього року у нас є завдання для відкритого простору. Учні можуть приходити сюди і працювати над спільними проектами. Наприклад, для найменших – це вказівники для школи. Приходять діти у перший клас, їм треба орієнтуватися по школі, так само важливі вказівники і для гостей. Ми робили, до прикладу, стрілочки, як пройти до кафе чи кабінету директора. Вони самі визначали, які потрібні вказівники, де їм важко зорієнтуватися. Роблять це для себе, роблять для своїх друзів. Щоб всім було легко і приємно. Тобто є чітка ціль, зрозуміла. Можна побачити, як виглядають вказівники , йдучи по місту чи відвідуючи музеї. Вони це бачать, вивчають і відтворюють. Важливо не просто завчити якусь інформацію і згодом її забути. А побачити, вивчити, відтворити. Мені здається, що так набагато ефективніше.

Зараз працюємо над іще одним проектом, він інтегрований з географією. 6 клас створює глобус. Вони вивчають на географії , що і в якому порядку необхідно на цей глобус наносити. Але основна робота – це майстерка. Вони мають прийти і зробити цей глобус технікою пап`є-маше, все послідовно, по черзі. Це робота для всієї школи, адже її результатом будуть користуватися всі діти. Це макет Землі власного виробництва. На ньому будуть світитися величезні міста (ми вставимо туди гірлянду), це буде дуже красиво.

“Озеленення Сихова”

Також ми працюємо над проектом “Еко-будинок, хмарочос”. Він має бути величезний, багатоквартирний, красивий, озеленений. Кожен робить свій сектор. Хтось квартиру, хтось вигадав спортивний майданчик з терасою для пікніків на висоті. Кожен має свій задум і його втілює. Перш ніж братися за проект, ми знайомимося з архітектурою. Я розповідаю, які були перші хмарочоси, де вони з`явилися, як виглядали, для чого їх будували. Аналізуємо, а що у нас на Сихові відбувається. Який тут найвищий хмарочос. Чого бракує тим будинкам. Адже бувають мегаполіси зовсім кам`яні і це дуже страшно. Тому я пропоную оглянути проекти ахітекторів, які озеленюють хмарочоси, дізнатися, яким способом вони це роблять. Це насправді дуже цікава і важлива тема, тому ми її і взяли. Адже наш Львів швидко розростається і я боюся, що Сихів невдовзі перетвориться у кам`яні джунглі і саме нашим дітям у майбутньому доведеться вирішувати, як їх озеленити. Тому вони мають бути до цього готові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *